Як же мамам г рко не плакать?

Як же мамам гірко не плакать?
Як же їм від горя не кричати?
Коли серце від болю не може мовчати...
Вириває всю душу, розпинає на шмаття...
І горить в серці відчай, як саме більше багаття!
Синочки, синочки, а разом і дочки!
Україну неньку ви обороняли
І в боях за неї голови поклали...
Любити матір Україну з малку ми навчали...
Туга на серці вороття не має...
Хай вас там всіх діти Бог у Рай приймає
Так, як матінка вас усіх кохає...
В небо матері в вечері очі піднімають!
Свого сина, донечку в зірочках шукають.
З Материнским теплом привіт посилають!
Згинуть наші вороженьки та ви не прийдете.
Не зайдете, в дім додому, матір не обіймете.
Не почуєм розповіді про страшну війну...
Прийдемо на цвинтар почути тишу.
В кам'яному місті ви стоїте в ряд...
Нездоланний, безсмертний, дочок синів ряд...
Вас тут так багато просто не пересчитать...
Всі молоді завзяті не олігархів стать!
Тарасовими шляхами ви у бій пішли.
Май оріє прапор над вами, ви наші дітлахи...
Виросли зірками на небі наче соняхи.
За кожного, кожну серце плаче...
Мати і батько по ночам не спить!
Як же мамам гірко не плакать?
Як же їм від горя не кричати?
Коли серце від болю не може мовчати...
Вириває всю душу, розпинає на шмаття...
І горить в серці відчай, як саме більше багаття!

Олена.Українка.(екстрім).