ОКНО укр

ВІКНО

На отаві скошеній
спало літо росяне.
Сонний по-між лозами
очерет чорнів.
Місяцем підкошену
нічку заворожену
нишком мчав до осені
серпень на човні.

Мерехтіло зорями
по-над осокорами.
Небеса прозорії
всіяв зорепад.
А між тими зорями
посміхалась зоряно
Зіронька пригожая
сповнена принад..

Зіронька пригожая -
вся на тебе схожая.
Ніби пташка божая
у височині.
Над отав покосами,
по-над літом росяним,
ген між хмарочосами -
в синій далині.

Сяйво те над луками
в серденько постукало.
Зачепила музика
плин того човна.
Закружляла течія
І літали ніч і я,
місячною стежкою,
де любов моя...

По-над верболозами
й жнивними покосами,
зоряними росами -
поперед човна.
Зоряними росами
аж до хмарочосів тих.
Там, де навіть вітер стих -
до твого вікна.

То для тебе не нове,
що чіпаєш за живе.
Грає річка за човном.
Грає - греблі рве,
доки посмішка зове
в тім вікні, де ти живеш.
Доки те горить вікно -
човен мій пливе...

ВК ХерСон серпень - вересень 2019