На панщинi женцi жали

(на основі серіалу "КРІПОСНА" )

На панщині женці жали
Пшеницю у полі,
Але мріяли-гадала
Про життя на волі.

На панщині женці жали
Гнули свої спини,
І у цьому нема зовсім
Їхньої провини.

На панщині женці жали,
А сльози душили,
Адже вони у неволі
Все життя прожили.

На панщині женці жали,
Мали свою пайку,
А як щось не так робили –
Дістали нагайку.

На панщині женці жали.
Все мали зробити.
За непокору їх карали,
Могли і гнобити…

На панщині женці жали,
Не мали пощади.
Їх,немов худобу,гнали
В зелені левади.

На панщині женці жали
Від ранку  до ночі,
Боялися відірвати
Від роботи очі.

На панщині женці жали,
Не знали спокою.
Провіціант собі брали
І кухлик з водою.

На панщині женці жали,
Не могли вхилитись.
Все в житті вони б віддали –
На волі впинитись.

На панщині женці жали,
Жінки і дівчата.
Не могли ж бо одна одну
З серпом розважати.

На панщині женці жали
Жито і пшеницю,
У снопи жмені в’язали.
Воля їм лиш сниться.

На панщині женці жали,
Робили на пана.
За людей їх не вважали,
На душі в них – рана.

На панщині женці жали,
Душа в них боліла,
Перед паном всі дрижали,
Пані не жаліла.

На панщині женці жали,
Не могли присісти,
Слова проти не казали…
Було що вповісти…

На панщині женці жали,
Та в головах – воля .
Народились і не знали,
Яка чека доля.

На панщині женці жали…
Волі всі хотіли.
Та всі волі же жадали,
Й від неволі мліли.

На панщині женці жали,
Їм воля лиш снилась.
Свого слова ж бо не мали,
Та за це молились.

02.09.2019 р.


Рецензии