Осенний ренессанс

      пер. с укр. стих. М. Метелецкой
      "Осiнь"
      http://stihi.ru/2019/09/05/5854

      Молчит, печален жёлтый лес
      Под бледно-серым небосводом,
      И мне всё ближе с каждым годом
      В один конец последний рейс...
       
      ...Вот уж совсем некстати я
      Вдруг призадумалась о вечном...
      Когда б не жизни быстротечность...
      Продлись, о, чудо бытия!

      Глазам не верю: Божий шанс!
      Раскрылись трубки георгина...
      И грустной осени картина
      Переживает ренессанс -

      Пришли кураж и вдохновенье!
      А грусть - осеннее виденье...   

      оригинал

      Осiнь

     Бринить зпечалено листок
     Під сизим вересневим Небом...
     Мені подумати вже треба
     Про найостанніший квиток

     У подорож без вороття...
     А все цю думку відкидаю -
     Іще, ще осені бодай би
     Упитись чарами ! Буття

     Дає новий яскравий шанс
     В шикарних пелюстках жоржини -
     Тоді сумні мої стежини
     Переживають ренесанс -

     Відроджуються сміх та гумор -
     Борги й печалі...осінь схрума...