Незрозумiле

Наталья Мироненко
Буває  самота без самоти,
Буває прірва – у височині.
Чи звикну до осінньої сльоти?
Ти, ніби, поруч  -  але, наче, й ні.
Таке собі ходіння навмання,
Нечувано зухвале – і тривке.
Перебираю подумки вбрання
Для  цих вагань – і не збагну, яке.
Та сукня – заяскрава, тьмяна – ця,
Ті мрії – недосяжні, ті – дрібні.
І все – не до душі, не до лиця.
Сміх на поверхні, біль – у глибині.
І де ж ти є, і хто для тебе – я:
Осіння примха, серпень на межі?
Ти майже  мій, оскільки не твоя.
А мовчимо - затято, як чужі.


© Copyright: Наталья Мироненко, 2019
Свидетельство о публикации №119090500037
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Мироненко
Рецензии
Написать рецензию
Дякую! Дякую - що жодного разу не спаплюжили, не сплюндрували рідної мови, не зганьбили відчуття Батьківщини!
Дякую - що Ви є: отака, не інакша, бо Ви - наша...
Хай щастить!
З великою повагою - Ігор...

Чуть-Чуть Другой   28.02.2021 01:33   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
У мене тут є вірші українською, не надто багато, бо їх мало хто розуміє. Звичайно, я українка, хоч і мешкаю на сході - Луганська область, Сєвєродонецьк. Українка наскрізь, до клітинки. Володію і російською. Сподіваюсь, теж добре.
З перших днів Майдану, з початку війни - писалда про це і російською, і українською. Все намагалася переконати... Бувало, що вірші зникали на вимогу дуже активних адептів "русского мира". Але щось і залишилося.))
Дякую навзаєм, Ігор.))
З такою ж повагою і теплом - Наталя...

Наталья Мироненко   28.02.2021 01:46   Заявить о нарушении
Ой... "писала", звичайно ж. Втомилася, мабуть)) "д" - зайва))

Наталья Мироненко   28.02.2021 01:48   Заявить о нарушении
Наталя, я - з Донецька, того самого... Це - зовсім поруч! Але ж ми - споріднені, хіба не так? З кожного дня - нас потроху більшає, бо правда - саме з нами...

Чуть-Чуть Другой   28.02.2021 02:00   Заявить о нарушении
Споріднені, звичайно. Мій рідний брат приймав участь у бойових діях на боці України. У його баті були хлопці з Луганська, Донецька, Лисичанська, Рубіжного та ще багатьох міст Сходу України. Майже всі - російськомовні, але це ані трохи не розділяло, бо українець - це у свідомості та на рівні душі)). Дуже вірю, що ми впораємось з цією бідою. 7 років... Це довше, чим друга світова. Та й власних проблем вистачає. На все свій час. Буде ще і на нашій вулиці свято. А правда - таки на нашому боці))

Наталья Мироненко   28.02.2021 02:33   Заявить о нарушении
Вас, Наталя, треба негайно, майже силоміць призначати президентом Україні! Бо вже час, бо більше не можна гаяти жодної хвилини... Тому - збирайте речі, готуйтеся!
Я - особисто занесу Вас до Маріінського Палацу - на руках, на розумі, на душі - хоч там як, але тільки туди...

Чуть-Чуть Другой   28.02.2021 10:57   Заявить о нарушении
Я згодна, Ігоре)). Принаймні, розумію, що треба робити в першу чергу, і навіть як. А якщо без жартів - потрібна не лише одна людина при совісті та розумі, але й команда однодумців, які не продаються і не ласі на дармові гроші від тих, що звикли з тіні керувати країною заради власного збагачення.

Наталья Мироненко   28.02.2021 13:54   Заявить о нарушении
Наталя - Ви вже не одна! А тому - все в решті решт - буде добре... Бо інакше бути не може, якщо є Наталя Мироненко...

Чуть-Чуть Другой   28.02.2021 21:16   Заявить о нарушении
У мене немає жодного сумніву в тому, що все буде добре))

Наталья Мироненко   28.02.2021 21:29   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталья Мироненко