Свободи крила нищать соросята,
Вбивають людяність, порядність у людей.
За гроші покладуть в могилу й тата,
І сльози не покотяться з очей.
Вони про совість навіть і не чули,
Нахабство й вигода для них понад усе,
Їх душі в чорний камінь обернули,
І тільки посмішка осяює лице.
Та для сміття смітник завжди знайдеться,
Шлях соросят зникає вдалині…
Лише тоді, коли добро у серці б’ється,
Безсмертя світло доторкається душі.
Київ
***
© Copyright: Наталия Рудченко, 2019
Свидетельство о публикации №119090407325
Свидетельство о публикации №119090407325
Рецензии