Пліч-о-пліч.
Грієш спогади мої вечорові,
А за вікнами вересня просинь,
Приходиш до мене у сни кольорові,
За собою знов кличеш у осінь.
Я і ти - відцвітаючі осені квіти,
Жовто – гарячі, на полотні з канвою,
Ми зустрілись, щоб душі зігріти,
Щоб іти в зиму пліч-о-пліч з тобою.
А потім, не раз ще стрічати весну,
Щоб хотілось до свого порогу,
Сота осінь, хай в днину ясну,
Падолистом нам стелить дорогу.
Щоб кохання ніколи не було в журбі,
Хай тішуть літа галасливі,
Вищі сили благаю, небеса голубі,
Щоб довіку були ми щасливі...
Відлік дням, як почне уже тліти,
Я ще випрошу в долі хвилини,
Кохання нас буде гріти,
Коли холодом зимнім повіє.
Автор: Н.П.Рубан.
Плечом в плечо
© Copyright: Надежда Рубан, 2019
Свидетельство о публикации №119090405090
Свидетельство о публикации №119090405090
Рецензии