Якщо відчути: то – горить вогонь
Сердець коханих, мрія – семицвітна...
Тримаєш квітку у своїх долонь,
Шепоче про любов щасливий вітер...
Пізнати диво і нести весну,
Колись прекрасне літо стане знову
Красою неба і життям любові,
Скажи: чому слова небес верну,
В яких розквітне мрія орхідей,
Любити небо за слова кипучі:
Тебе в майбутнє легко так веде,
Любов’ю манить, щастям все ж научить.
Любити щиро часом і життям,
Коли світанок нам говорить – бути –
Й красу сердець сьогодні нам відчути...
Пізнати диво, ти – її Дитя –
Любові неба і землі, пізнай,
Чому розквітне Сонце у блакитнім
Чудовім небі, бо життя – як рай –
Тебе навчить, як треба в світі жити...
Якщо пізнати: дар – несе тебе
В майбутнє нині, а краса – мов квіти,
Які легенько зможеш ти зігріти
Хмарками тими, щастям від небес!
09.08.2019. 12:38.
Дитя любви
© Copyright: Виктория Вербицька, 2019
Свидетельство о публикации №119090305166
Свидетельство о публикации №119090305166
Рецензии