СП ЛЬН Д ТИ

СПІЛЬНІ  ДІТИ

          ( гумореска )

               
Зайшов Кіндрат до кума зранку,
А кума як завжди нема,
Лише кума сидить на ганку,
Сидить, задумана сама.

-Доброго ранку вам , кумасю,
Як живете,здоров’я як?
--Та ось, посмажила ковбаси
Та ради їм не дам ніяк…

-А кум що робить,  де він зараз?
--Та кума вже давно нема;
Три дні торгує на базарі,
А вдома я оце сама;

Отож, заходьте до вітальні,
Та поїмо разом ковбас,
А потім підемо до спальні
Ніхто там не побачить нас…

Наїлися, напилися,
Та й пішли до спальні,
Гаряче там обнялися,
Поцілунки гарні;

Присягалися в любові,
Аж дрантя куріло…
Раптом чують… за дверима
Щось загуркотіло;

Дивляться, а на порозі
З батогом Микита:
-Ти,- каже,- Кіндрате – куме
Зараз будеш битий!

А кума ота Кіндрата
Каже до Микити:
-Я у всьому винувата,
Не смій кума бити!..


Та Микита вже не слухав,
Двічі дав Кіндрату в вухо,
Ще й батіг на нім побив,
Ледь до смерті не забив…

Стогін лився на всю хату
Й вирвалось з грудей Кіндрата:

-Я ж тобі простив, Микито,
Як мою ти Маньку
По волошки возив в жито
Й народила Ваньку;

Не тримаю зла я зроду
Ти ж в траву зелену,
Возив Маньку на природу
Й родила Олену;

Твій Гнат живе з Оленою
І не знають бідні,
Що живуть брат із сестрою,
А вони ж є рідні!

І сказав тоді Микита:
-Ми з тобою квити;
Поглянь які у нас гарні
Наші спільні діти!..

            2018 р.