Безсоння
І шаленіє полум’ям вуста...
А розум намагається закрити очі,
Та всеодно торкається твого листа...
У відповідь тобі рахую зорі,
Мовчання зберегти себе молю,
Але ж твої слова такі прозорі
Дзвонять в мені, як дзвони кришталю...
Годинником почнеться новий ранок,
Нічні пожежі увійдуть у Небуття,
Залишиться одне бажання наостанок -
Спинити римою обридлі почуття...
Свидетельство о публикации №119082809154