Тебе я з памятi не стер

Від нас ти,люба,в вічність відійшла,
Залишила нас з сином наодинці.
Свій шлях життєвий швидко ти пройшла,
Тепер ти в чорній  рамці  на  світлинці.

Ти Ангелом влітаєш до нас в снах,
Торкаєшся крилом мене і сина.
Тугу і біль ти бачиш у очах.
Тебе нема…Чия в цьому провина?

Пам’ять про тебе світлу бережем,
Щораз буваєм в тебе на могилі,
Серце пронизує щоразу біль і щем…
Думки твої були всі легкокрилі.

Серце в розпуці вже не рік й не день,
Душа болить й не гоїться  та  рана.
Ти не співаєш сину вже пісень…
За що ця прикрість нам була завдана?

Не маєм з ким порадитись  тепер,
Не маємо до кого притулитись.
Пам’ять про тебе не зітру я й не стер...
За твою  душу будемо молитись.

А ти молись за нас на Небесах,
Знай,що з Богодарчиком тебе ми пам’ятаєм,
Знов Ангелом лети до нас у снах…
Тебе з синочком ми не забуваєм.

27.08.2019 р.


Рецензии