Над лиманом сонце сходить, -
Світло навкруги,
Кораблі у порт заходять,
Шепчуть береги.
У порту стоїть дівчина,
Цілу нічку жде,
Що коханий - довгожданий
Ось у порт прийде.
Ще із трав не зникли роси
Ранньої пори,
Розпустила вона коси
З ранньої зорі;
А в очах її зірниці
Загорілись знов,
І вона, немов жар-птиця, -
Ось, вона, любов!..
Шепче вітер над лиманом,
Сонечко зійшло,
І розвіялись тумани,
Корабель прийшов;
І до неї довгожданий,
Мов орел летить,
Підійшов і обіймає
В ту солодку мить;
Вона його обіймає,
Ніжно, не спроста,
Знає: він її кохає,
Ось де красота!..
А душа її, мов чайка,
В небесах парить,
Нема смутку і відчаю
В ту солодку мить;
І любов, мов сонце ясне,
Гріє їх серця,
Ох, яка ж в житті прекрасна
Вже любов оця!..
25.08-2019 р.
Над лиманом сонце сходить
© Copyright: Маклай Сердюк, 2019
Свидетельство о публикации №119082507117
Свидетельство о публикации №119082507117
Рецензии
