любий сину

Пробач, любий сину.

Відлітають швидко без зупину,
Як птахи у вирій - всі роки,
Пробач мені хороший, любий сину,
Пробач мої нікчемні помилки.
Відлітають птахи і вертають,
Роки вже нам ніколи не вернути,
Далеко мої внуки підростають,
А я одна оплакую спокути.
Благаю Бога я за вас щоднини,
Тобі у снах я долю вишивала,
Пробач, що для любого хлопчини,
Материнської любові мало дала.
Я, як та голубка сизокрила,
Одна тепер воркочу без зупину,
Пробач, що тобі мало говорила,
Як щиро й дуже люблю тебе сину!
Твої скроні теж припорошила,
Так не взначай хурделиця -зима,
За тебе все життя Бога молила,
Свої жалі лікую я сама.
Свої гріхи в причасті я замолю,
Пробач Господь, великі і малі,
За тебе і онуків долю молю,
Щоб довго ви прожили на землі.
Міняються світи, роки і весни,
Дні й ночі пролітають без зупину,
Моя любов ніколи не погасне,
Я щиро й дуже люблю тебе сину!

Автор; Н.П. Рубан.