Теплий подих Неба
І дотики Святого у душі,
Коли в молитві з Богом розмовляю,
Він Словом підкріпляє у тиші.
Я помовчу, нехай Він Сам говорить,
Загляне у сердечну глибину,
Хай затишок Собі надійний створить
Збудує від спокус міцну стіну.
Нехай постійно там господарює
І втілює бажання у життя
Бо Він Творець, який усім керує
Не терпить в серці жодного сміття...
Оновлює оселю з середини,
Щоб радість засвітилася в очах
Він хоче бачить вірність лебедину:
Любов яка долає відчай, страх.
Бажає, щоб Йому я довіряла
Трималася Господньої руки,
Щоб серцем подих Неба відчувала,
І прославляла Бога залюбки!
Люба Охман.
Свидетельство о публикации №119082200195