Вони вмирають, а ти живеш.
Їх поховають – вони герої,
А ти по парку собі ідеш
На Молдованці, чи Оболоні.
Не розмовляєш, а гаваріш,
Всі розуміють - яка різниця?
До того ж імідж, мода, престиж…
Війни немає, навіть не сниться.
Все європейське аж до шкарпеток,
Що вийшло з моди – кидаєш в урну.
Банківські карти в пухлих барсетках,
Ті хто воюють – лохи і дУрні.
Там небезпечно і некомфортно.
Там без кондішена і без джакузі.
Там прилітає з-за лінії фронту.
Там помирають найкращі друзі.
Тут казино відкриваються знову.
Тут дискотеки, екстазі, треш.
Тут президентом обрано Вову…
Вони вмирають, а ти живеш.
Вони вмирають, а ти живеш
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2019
Свидетельство о публикации №119082106954
Свидетельство о публикации №119082106954
Рецензии
