Що вiщують...

Верби наді мною,-
Гіллям над водою,
Що віщують гарні та рясні,-
Чи нудьгу до болю,
А чи світлу долю,
Чи казки з дитинства у ві сні…

Розпустили коси
У трави покоси,
Серед очерету у воді,
Сонцем всі облиті,
Небоводом вмиті
У зеленім вбранні,- молоді…

Грають так з промінням,
Річки безгомінням,
Віттям кронів вкривши береги
З водним плюскотінням,
Кременем-камінням,-
Захистивши лоно від жаги…

Йдуть сюди дівчата
У будні, як в свята,
Розплітають коси запашні…
Там, де милування
Та вінків пускання,-
Чуються розмови неслушні…

Верби біля броду –
Щастя мого роду,
Бо такі ж розкішні, як життя…
У мілкому листі,
Ніби у намисті
Славлять вільне річкове буття…
20.08.2019р.


Рецензии
Все переплелося у вашій чудовій пісні! - і літня спека, і річково-вербова прохолода, і свято Купала... Хороший настрій!..

Светлана Шакула   21.08.2019 14:50     Заявить о нарушении
Дякую щиро! Пишу душею з дитинства...Мабуть тому так iвиходить...

Елена Михайловна Егорова   13.09.2019 14:59   Заявить о нарушении