Пивонийи, жоржыны, айстры...

Півонії, жоржини, айстри!
Краса осінніх стиглих днів
Нерукотворна. Жоден майстер
Таке зробити б не зумів.
Відлуння настроїв високих,
Хай навіть мряка у імлі:
Танок волошок синьооких -
Долоня неба на землі...
Барвистий хоровод танцює,
Спинивши тугу у ярах.
А осінь м'яко вітром дує,
Зриває листя на дубах.
Нова, активна та яскрава,
Як жінка з досвідом життя,
Завзято узялась до справи:
Звільнила літо в небуття,
Позолотила людям землю,
Туман підсипала шляхам,
Дождів хлодною шрапнеллю
Помила голки реп'яхам...
Вона така!..Їй до наснаги!..
Для нас, та й буде після нас,
Чарівних днів осінніх спрага -
Це ліки літу від образ.


Рецензии