Крокуэ в наш чудовий край

Вже осінь повною ходою
крокує в наш чудовий край,
жовтіють верби над рікою,
гаї журливо шелестять.
А сивочолий дуб кремезний
у вітах пташечок хова,
він поглядає в край небесний
 до нього в мріях він зліта.
Мов соромлива та дівчина,
калина червоніє у саду.
А зграя вірна, журавлина
збирається в далеку путь.
Пухнаста сіренька хустина,
укрила землю там і тут,
ми не сумуєм,та картина
лиш спогад ,що роки ідуть.
Минає літо,осінь на порозі
скрізь чути порух її рук.
Вона яскраве вбрання носить
і має дуже славний дух...


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.