Хата

Наймиліша серцю – рідна хата,
Де дітей твоїх лунає сміх.
Не найвища, й не вельми багата
Проте, найдорожча від усіх.

Як би не вітали нас гостинно
Доброзичливі чужі краї,
Та вертаєм, стомлені, уклінно
Виблагати спокою її.

Марять нами вікна – зорі ночі
Стіни стануть дружньо, пліч-о-пліч,
Й загляда закохано у очі
В рідній хаті найдрібніша річ.

Серце мрію втрачену шукає,
Ген за обрій синій кличе птах   
А ночами, сниться гомін гаю
І стежина в мальвах-соняхах.

Й що в життя б не зважились прохати:
Славу, велич, дальнії шляхи
Нас завжди чека терпляче хата –
Лікувать, сповідувать гріхи.


Рецензии
Замечательная работа!Глубокий смысл и красивая мелодия.
Спасибо Вам.
С уважением,

Евгений Александрович Попов   19.11.2019 07:50     Заявить о нарушении
Благодарю, Евгений, за добрый отзыв! Хорошего Вам дня и вдохновения!

Наталия Редько 2   19.11.2019 08:03   Заявить о нарушении