Сингулярнiсть право фiлософiя

Правову та філософську "сингулярність" ми спостерігаємо та пізнаємо поступово. Насамперед, від того часу, від коли ми стали людиною найбільш мислячою (самі по собі права у "законах" не дають можливості стати мислячою людиною; але сингулярність природи права її проявляє), об`єднавшись у комунікації в соціальну спільність (об`єднання також не означає потрібний за часом розвиток), соціалізувалися найбільш ефективно. У деяких країнах та соціальних спільностях цього не відбулось чи то не відбувається у повній мірі. "Причино-затримки" різні, але часо-простір і з ними впорається, матерія права наповниться повнотою, тобто, здоровим глуздом. Зрештою, стосовно права, сингулярність щонайменше спостерігається у розвитку доктринальних концепцій поколінь прав людини. Вона і перетікає у Закон, лягає в джерело (форму) права, правила поведінки, є даниною, простором та благом, адже не заперечується ніким.. (с)