Уламки розбитого скла...
Аварія зло спричинила.
Напевне, це доля вела:
Надати терпіння та сили.
Бурхливі життя сторінки
у темпі прискорено мчались.
Її відчайдушні думки
до краю безодні торкались.
Трагічного подиху мить
у колі тримала земному.
Очей ЙОГО світла блакить
зарадити мала сумному.
ВОНА зрозуміла тоді:
Зруйнують разОм перешкоди!
Не бути страшній біді!
Досягнуть жадАної згоди,
Щоб вище піднятись на сходи!
Живим усміхається світ!
Колись змінить напрямок вітер.
Вчорашній розтопиться лід.
Воскреслому треба радіти:
Завдячити Богу і жити!
14.08.2019
Переосмислення життя
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119081405382
Свидетельство о публикации №119081405382
Рецензии
