Десь між ранком та зимою, коли сонце щось муркоче
сонним квітам і зупинкам (ще безлюдним), та вологим
хтивим гілкам, що лоскотно пестять моє підвіконня, -
прокидаюсь. У долонях мара жмурить сиві очі,
неохоче сни зганяє та сповзає на підлогу.
До вікна лише два кроки. Там дерева у бездонній
листяній зеленій хмарі видивляються холодний
дощ жаданий.
прокидаюсь
© Copyright: Лиза Верская, 2019
Свидетельство о публикации №119081206170
Свидетельство о публикации №119081206170
Рецензии
Яка краса.. я відчуваю, як воно дихає..чарівно..
Анна Харитоненко 02.09.2019 15:06 • Заявить о нарушении
Анна Харитоненко 02.09.2019 15:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
