Те, що має в собі правду, ховається, як неборака, попід тинням, несміливо усміхається й заглядає в очі, як дитя, небесно-синім.
Чекає, коли сяде сонце, злегка стукає у шибку і питається, чи не можна бува зайти, посидіти, погрітися і взагалі, як ти маєшся на цій землі.
І ти не помічаєш, як ви сидите до світанку, не здатні наговоритися, зовсім забувши по філіжанку, що тим часом так ніяково почувається на столі.
І ти знаєш, що зранку в тебе купа справ, і тобі треба десь бігти, щось вирішувати, комусь обіцяти, підписувати, узгоджувати, нагороджувати і вдавати з себе непереможного, незамінного, надзвичайно цінного…але
Те, що має в собі правду, тримає небесно-синім, очі в очі
І вранці, і вдень, і вночі.
11/08/19
Те
© Copyright: Николай Хижняк 2, 2019
Свидетельство о публикации №119081107799
Свидетельство о публикации №119081107799
Рецензии