Без болю...

В співдружності з Вікторією Сілаєвой.

Без болю не бува покращення у долі,
Вона не випадковість у житті.
Коли блукають в темряви неволі,
Веде вона до вічної мети.

Але як важко бачити без Бога
Закладену важливу в болю ціль,
У Ньому тільки справжня перемога,
Тому потрібно нам часами біль.

I в тi хвилини, що впродовж години
Стискають нас, тримаючи в вогні,
Так дуже серце плавиться людини,
Руйнуються всі вузлики земні.

Якою тоді справді стає вільной,
Піднесеной неначе птах душа,
Вона стає із Духом Божим спiльной:
В думках, словах, ділах вже не гріша.

Тому до Бога руки простягає,
Звертаючись постійно в височінь.
Душа тепер в собі журби не має,
Над нею вільний простір, неба синь.


Рецензии