Оточили вороги – сарана.
Вбитих згадує - не спить сторона.
Не до сну бійцям, і їсти нема.
За ковилами – ворожа чума.
Атакує. Неухильно повзе.
Дня дожити не усім повезе.
Кулі свищуть, і є ран ножових.
Зійде сонце - порахує живих...
Б’ють навалу юні – літ двадцяти.
Де ковили сиві – бій їм вести.
Страху їм нема – одні є думки:
не забули б їх ми через роки…
Оточило молодих люте зло.
Порятунку їм нема як назло.
Стрімко палець увільняє чеку…
Не обняти маму вже хлопчаку.
...Ні одна не уціліла душа -
там де злу дано було відкоша.
Де під ранок ті бійці полягли –
чув – голосять і тепер ковили…
Серпень 2019
За ким голосять ковили
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2019
Свидетельство о публикации №119080303186
Свидетельство о публикации №119080303186
Рецензии