Нехай жеврiють вранiшнi роси...
Наче неба блакитне намисто...
Прокидається стомлене місто,
Доріг розплетаючи коси...
Заквітчала барвінком природа
Край доріг тих напечених сонцем...
Осліпила вогнями віконце,
Наче дівчини юної врода...
Тарабанить знов дощик у шибку,
Розриваючи гомоном тишу...
Кіт полює на крихітку-мишу...
Похвали він від пана жде дрібку...
І метелик сидить на долоні,
Посміхається дерево листям,
Що встелило собою обійстя...
Тримаючи трави в полоні.
........
Природа співає натхненно,
Лунає десь спів солов'їний...
Ну, а я біжу по стежині...
Край милий люблю нескінченно..!
Свидетельство о публикации №119080302201
С добром и теплом,
Александр Дэрен Стрельников 03.08.2019 18:56 Заявить о нарушении
С добром и теплом души, Х.)
Хелен Вольф 04.08.2019 02:27 Заявить о нарушении
С уважением и улыбкой,
Грмагистр 04.08.2019 03:21 Заявить о нарушении