46 вже стукнуло тобi

Матусю  моя  дорогенька,
Я знаю,Ти любиш мене.
Візьми ти від мого серденька
Все те,що Тобі  дороге.

От і прийшов той день прекрасний,
46 вже стукнуло Тобі.
І Ти сидиш задумано у хаті,
Задумано сидиш в журбі.

Не тужи , не журись ,моя ненько,
Ти ж зовсім ще молода,
Але пройде ще декілька років,
І стане сивіти коса.

Коса посивіє не з горя,
Посивіє вона не з журби,
А від того моя  дорогенька,
Що я скоро залишу тебе.

Залишу тебе я назавжди,
Але Ти не горюй,не журись,
Через деякий проміжок часу
Ми прийдемо  до  Тебе колись.

Я знаю,Ти будеш нам  рада,
Любов же у серці несеш,
І в гості ,моя дорогенька,
Ти також до мене прийдеш.

Зустріну Тебе,усміхнуся,
І з радості сльози підуть,
Але роки Твої молодії
До Тебе уже не прийдуть.

Не вернеться та юність прекрасна,
Не вернеться  пора  золота,
Але ти не журись,моя ненько,
В душі Ти завжди молода.

16.06.1990 р.


Рецензии