Як умру, то поховайте,
Що ж іще робити?
Повний келих наливайте,
Вам за мене пити.
Поховайте, не баритись,
Щоб іще утнути?
Бо, як з ділом цим спізнитись,
Можу повернутись.
Бо як вилізу із ями,
У костюмі м'ятом,
Мало прийде хто до тями,
Дременуть із хати.
Втім лишаться геть хоробрі,
Не кивав хто п'яти,
Тож дозвольте, люди добрі,
Чарку в руки взяти.
Що живий, то вибачайте,
Вибачайте, люди.
Що стовпичити? Сідайте,
Похорон не буде.
Проп'ємо труну і квіти,
Хрест, пусту могилу,
Хміль пройде і будем жити
До років похилих.
Завещание почти по Шевченку
© Copyright: Сергей Машков, 2019
Свидетельство о публикации №119073005399
Свидетельство о публикации №119073005399
Рецензии
