Оранжевое утро - Ганна Осадко

вольный перевод с украинского
стиха Ганны Осадко "Помаранчевий ранок",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2017/10/04/4155



       Оранжевое утро

В ночи задождило. Октябрьское утро
намокло всерьёз, акварельно блестя.
Оранжевой лиской промчалась маршрутка,
другие разрезали лужи шутя.

Оранжевых листьев намёт на асфальте,
и дворники в куртках оранжевых все.
Они здесь гребут с листопадом осадки,
чтоб листья спалить, когда высохнут те.

Дорожники третий уж месяц в ремонте
здесь держат дорогу, что возле пруда,
среди апельсинства стоят тут в заботе.
Им все остальные цвета - ерунда.

Стоят очень долго, куря флегматично.
Руины дороги уж лень обсуждать.
Роб ярко-шафрановый колер отлично
дополнил осенней поры благодать.

От этих спецовок на ум кришнаитов
пришло неожиданно вспомнить тогда:
все эти ребята шафраном увиты,
одни славословья долдонят всегда...

Их сладкая песня "захарила", видно...
Дорога раздолбана, луж озерца...
Но первого снега покамест не видно.
Есть время ещё не пустить в грязь лица.

Тогда эти робы, жилеты и листья
с маршрутками вместе избавятся все
от запахов прелых, порой неприличных,
весьма неуместных в осенней красе.

И в этой стране у печального моря
оранжевый - цвет в революцию игр.
Ну как  же возможно с таким цветом спорить:
ведь любит его и царь фауны, тигр?!



       Помаранчевий ранок

Уночі задощило,
І ранок жовтневий був мокрий та акварельний.
Маршрутки – такі помаранчеві! – розрізали калюжі,
Листя – також помаранчеве! – насипом лежало на асфальті
І двірники у куртках – ви будете, певно, сміятися –
помаранчевих
теж згрібали його на купи, щоб потім спалити.

Робітники автодору, які третій місяць
ремонтували дорогу побіля ставу,
стояли серед  оцього суцільного апельсинства шаленого,
флегматично дивилися на руїни дороги –
й курили.

Їхні роби були такими яскраво-шафрановими,
що я мимоволі згадала про кришнаїтів.

Харе Крішна Харе Крішна
Крішна Крішна Харе Харе
Харе Рама Харе Рама
Рама Рама Харе Харе!

Та їх, очевидно, захарила
І ця моя пісенька, і дорога роздовбана, і озерцята калюж,
Що заважають закінчити ремонт до першого снігу.

Тоді їхні роби, і безрукавки усіх двірників, і маршрутки, і навіть листя –
Всі позбулися запахів прянощів і  сандалових паличок –
Таких недоречних у цій країні,
Де помаранчевий – тільки колір невдалої, іграшкової революції.