Ще місяць тому я плекала надію,
Що буде усе як раніше.
Я думала так, та розбились ці мрії,
Немає причин сподіватись на більше.
Ти був такий люблячий лиш на словах,
Але твої слова то порожні звуки.
Уміло зіграв на моїх почуттях,
Тримаючи ніжно за руки...
Та ти став холодний немов Антарктида,
Без жодних пояснень і без післямов.
І все затонуло як та Атлантида,
Тільки у морі з порожніх розмов.
Я знаю що дарма тоді переймалась,
Та все ж таки трохи сумно.
Я ж бо у тебе тоді закохалась,
Тобі ж бо було просто нудно.
Вже більше немає у тобі потреби,
Роби, що тобі заманеться.
Мені вже нічого від тебе не треба...
Лише поверни моє серце.
Поверни мое серце
© Copyright: Джулия Марс, 2019
Свидетельство о публикации №119072700685
Свидетельство о публикации №119072700685
Рецензии