В холодній синій млі горить вона
У скупченні інших мерехтливих світил
Для очей невидима чорна зірочка,
Чиє час, світло як думка випередив.
Всім тілом відчуваю її вабляще тепло,
Як той нічний метелик квітковий аромат.
Ти - тайна - світ якої дав імен не втішний ряд,
Та тілько лише ти єдино-безсмертний ідеал.
І я шукаю в мріях твій дивний образ
Намагаючись рок незримий змінити ...
Ти наче уві сні мойому божевільний галас,
Що здатний сплячого підняти і мертвих розбудити.
Але це - тільки сон, що схожий на обман ...
І я не стану знову пити із джерел Забуття
Всі обіцянки - то брехня ... неначе ранковий туман ...
Нездійсненні віщії видіння...
Чорна зiрка
© Copyright: Александров Сергей Александрович, 2019
Свидетельство о публикации №119072400243
Свидетельство о публикации №119072400243
Рецензии