Дощить, дощить весна прийшла, чи осінь?
А десь мороз, і сніг, а може й град.
Ти на підлозі, сонний, досі босий
Зірками знов малюєш снігопад...
Ти мій, не мій, чужий, дурний - не знаю
Чудний - тебе давно вже так зову.
Я постою хвилиночку тут, з краю,
І як захочеш, знов тоді піду.
І знову кава, знову з цигарками,
"LM" стара традиція твоя...
Ти барикади строїш поміж нами,
Їх ненароком знов руйную я...
Дурні, чудні і трохи божевільні,
Та не знайшлося білих нам палат.
І на словах ми, як не дивно, вільні,
І на ногах кайдани наших зрад.
Чудний
© Copyright: Кира Фарида, 2019
Свидетельство о публикации №119072304638
Свидетельство о публикации №119072304638
Рецензии
Гарний вiрш на рiднiй мовi, сподобався!
:)
Я не буду наполягати, але барикади будують:
"Будуєш барикади помiж нами,
Їх ненавмисно знов зруйную я..."
Бажаю Вам нових творчiх досягнень.
Семен
:)
Сэм Добренко 18.05.2020 00:35 • Заявить о нарушении
:)
Я не буду наполягати, але барикади будують:
"Будуєш барикади помiж нами,
Їх ненавмисно знов зруйную я..."
Бажаю Вам нових творчiх досягнень.
Семен
:)
Сэм Добренко 18.05.2020 00:35 • Заявить о нарушении