У хаосі неспокій і сурма
У хаосі всі ранки дивовижні,
У хаосі я знов ходжу сама,
Вуста червоні, мов постиглі вишні...
А навкруги зима, зима, зима...
Бліда поганка знов запорошила,
Така ясна, і все ж таки пітьма
Мені у очі блимнула очима.
Й моя душа, немов ота зима,
Віхолою, морозом зашуміла.
А навкруги, все та ж бліда пітьма,
Мені вбрання льодинками розшила.
Зима
© Copyright: Кира Фарида, 2019
Свидетельство о публикации №119072304386
Свидетельство о публикации №119072304386
Рецензии