Багато чую голос в щоденно
Але чомусь проходять повз вони.
Не розумію я, на вулиці ще темно
Піду шукати правди за тини.
Мені потрібно прислухатися до серця
І бачити прозорі добрі сни.
Я знаю, як знайти у слові дверці,
Які ведуть мене повз залишки брехні.
Я вмію бачити крізь призму крижаную
Та відчувати серцем навмання.
Відкрию я для себе правду ту страшную,
Щоб зрозуміти, ким же стала я.
Охопить тіло та жахлива думка
Про те, що може бути з незнання.
Душі погано, поки мені сумно,
А за вікном згорає яблуня...
Свидетельство о публикации №119072206957