Ой любове, пташка ти моя безкрила,
куди віднесла щастя та мою силу.
Нащо зозулею мої роки полічила,
куди ти рідная так спішила.
Чому доріженьку та й не розіслала,
не у віночок зі стрічками ,
а у хусточку вбрала.
Вороття в житті не буває,
в забуття все минає.
Дощ іде за вікном,
небо Душу крає,
чи то по склу струмочки свої цідить,
чи то від туману мої сльози,
малюють роси на мої життєві покоси...
Ой любове, пташка ти моя безкрила...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2019
Свидетельство о публикации №119072203853
Свидетельство о публикации №119072203853
Рецензии
Грустно, трогательно и очень талантливо. Вспомнилось детство и юность в Украине, красивые песни бабушки в которых очень часто звучали "туга й смуток тяжкоi селянськоi долi". Спасибо, Светлана, за сладкий прилив ностальгии.
Виктор Полиховский 18.03.2021 13:36 • Заявить о нарушении
Виктор Полиховский 18.03.2021 13:36 • Заявить о нарушении
Благодарю за отклик..
С уважением,
Светлана.
Белякова Светлана Николаевна 19.03.2021 19:20 Заявить о нарушении
С уважением,
Светлана.
Белякова Светлана Николаевна 19.03.2021 19:20 Заявить о нарушении