Прокинулись роси на травах зелених,
Всміхається сонечко зрання до мене.
Дарує світанок скарби з перламутру, –
Осипано росами м’яту та руту.
Виблискує в Сонці краплиночка кожна.
Чарує лиш погляд. Зібрати не можна.
У цьому вся сутність життя і розмірність.
Наповнюйте серце. Рівняйтесь на вірність.
Хвилини із щастя забрати не зможеш,
Тому – не топчи. Бо лиш серце стриножиш.
Цінуй і милуйся. Радій. Посміхайся.
Як щастя приходить, – лови і не гайся!
Веселкою миті чарівні розтануть.
У серце вбирай. Вони ним тоді стануть.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
19.07.2019
8:55
м. Львів
Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.
Скарби
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2019
Свидетельство о публикации №119072105864
Свидетельство о публикации №119072105864
Рецензии