На відпочинок пішла хмара,
Втомилась плавать і нестись.
Вона,немов світла стожара.
Поглянь на неї , придивись.
Вона постійно мандрувала,
І її вітер підганяв.
Вона його зачарувала –
Її й на гілці колихав.
Мандруючи, вона втомилась,
І випала нагода їй:
Вона на гілці примостилась
Вся у красі такій своїй.
Відпочиває і міркує,
Роздумує ,як добре там,
Але за сестрами сумує,
Не йде назустріч бо вітрам.
Та відпочинок не зашкодив,
Набралась сил почать знов рух,
І був від цього в неї подив,
Бо понеслась ,неначе пух.
18.07.2019 р.
На вiдпочинок пiшла хмара
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119072007872
Свидетельство о публикации №119072007872
Рецензии