Вовк корову пожалів,
хвіст у косу їй заплів,
залишились від корови –
лиш коса та чорні брови!
Вовк телицю пожалів,
про кохання їй наплів,
залишились край дороги –
шкура, ратиці і роги!
Вовк кобилу пожалів,
гриву в коси їй заплів,
залишились край діброви –
хвіст, копита і підкови.
Пожалів ослицю вовк,
нарядив її у шовк,
залишились від віслючки –
довгі вуха та каблучка!
Так, закручена спіраль,
та у чому тут мораль:
не ганяйтесь за шовками –
дружбу не водіть з вовками!
Вовча жалiсть
© Copyright: Олександр Мачула, 2019
Свидетельство о публикации №119072002262
Свидетельство о публикации №119072002262
Рецензии
