Соловей в гаю спiває,
Хлопець дiвчину чекає.
Пропадає,пропадає
Мiсяць,що від зорь втiкає.
***
Там,за хмарами,неначе
Вiн на чорнiм конi скаче.
Соловейко плаче,плаче:"
Не шукай ти у гаю,любий,
Милую свою.
В неї серце не із рути,
Почуття її - отрута.
Зчарувала - душу вкрала,
Ночi iншим дарувала."
***
I засiла в скронях згуба,
Вiднайшов вiн свою любу...
Спали зорi,мiсяць танув,
Бiльш нiчия його кохана.
Згуба
© Copyright: Елена Забудько, 2019
Свидетельство о публикации №119071606536
Свидетельство о публикации №119071606536
Рецензии