А я споглядала як плакали тучі,
Як птахи крилами горнулися в-вись.
А з ними шалено ще й вітер могучий...
Зривався та й марив... у далі кудись.
Там мріяли луки,сади пишно вбрані,
Квітчастими трелями,шиком звинять.
І ти зупинилась на обраній грані...
У пісні,в мелодії,в віршах,-бувать.
Ті мрії омріяні серцем жаданим,
Теплом обігріті що все огорнуть.
Їх силою зійняті будуть кайдани...
Омріяні мрії,-в омріяну путь.
(Понкратова.О.В.)
I ти зупинилась на обранiй гранi
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119071508212
Свидетельство о публикации №119071508212
Рецензии