Хочеш нині, аби усе було, як колись,
коли крила в твого дитинства не відтялись,
коли ти ще могла дивитися горілиць
прямо в очі Неба.
Хочеш нині тієї забутої чистоти,
тої цноти, тієї душевної висоти,
коли світ поділяти на грішників і святих
не було потреби.
Хочеш нині того безхмарного відчуття,
що навколо любов і у ній повнота життя,
що її відчувала, коли була ще дитям, ;
відчувай сильніше.
Хочеш нині чимсь більшим бути, ніж є сама,
тіло ; дім для душі і водночас його тюрма,
ніби в навколоплідних водах пливеш німа,
але ти ; вже інша.
***
© Copyright: Анна Щидловская, 2019
Свидетельство о публикации №119071405641
Свидетельство о публикации №119071405641
Рецензии
