Понад берегом Висуні
йшов я по стежинці,
там побачив очі сині
немов із криниці.
Вона брьохалась у річці,
з мене кепкуувала,
і у заводі в водичці
лілії зривала.
Я дивився на ті очі,
голубі мов небо,
не розгадані дівочі
манили до себе.
Укр. Понад берегом Висун1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119071308367
Свидетельство о публикации №119071308367
Рецензии