Про бабусеньку
Не ставала на коліна, -
горда й вільна, як орлиця;
тільки в лютім горі тліла,
із війни ще, удовиця.
Не принцеса, не царівна,
тільки мила на обличчя,
в простоті своїй – чарівна,
в доброті своїй – велична.
А іще – блакитні очі, -
ти такі зустрінеш рідко.
Тільки щастя хтось зурочив,
бо - без лебедя лебідка.
Травень 2016.
О бабульке
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119071105141
Свидетельство о публикации №119071105141
Рецензии