е-о!

е-о! е-о! і кожен порух впирскує в натовп життя,
у цій милозвучності щоразу зароджується дитя
величної єдності, свідомості колективу.
і ця свідомість ллється за течією співу.

динаміки розривають вушні перетинки мас.
різношерстий глядач вбирає суцільний бас
і стає конструктором з сотен самотніх "я",
що в унісон палають, качають землю, шумлять.

а на сцені носій цієї магічної речовини,
що на рівному місці збирає рої, табуни,
труїть їх ейфорією, поїть азартом.
і вони ідуть, тому що мистецтво варте.

тому що саме для них зростає співочий геній,
щоб вирвати шмат себе і жбурнути зі сцени,
щоб викричати назрілі слова, до болю усім знайомі,
ламаючи стійку в судомах,
серед вересків й грому.


Рецензии