Г. С

Як би ти знав,
Як важко мені зараз.
Бо ти не поряд
Рейси розійшлись.
Учора дощ
І ми без парасольок...
Поїхали, лиш подих залишивсь
На склі холодному,
На вогкім тротуарі,
Іскринкою в зажурених очах.
І знову колорити помінялись:
Робота, зустрічі, звичайності пейзаж...
А в серці щось щимить,
Мабуть хвороба,
Що починається симптомом хвилювань.
Учора дощ
І ми без парасольок
Єдиний шанс
На мрію сподівань
2015

фото Е. Покровка


Рецензии