Не вщухає вітер осінній надворі,
Б'ють гілки почорнілі у скло.
Лише хмари у небі суворі.
Наді мною тяжіють давно.
Не чекаю, не вірю, не знаю
Коли стихне та буря страшна
Наче тінь серед стін я блукаю
без надії, без віри, сумна.
Хтось там стукає в двері тихенько.
Просто вітер? Чи доля моя?
Причаїлось нестримне серденько
"-Де, -питає, - живе та весна?"
Не чекаю
© Copyright: Милена Веремеева, 2019
Свидетельство о публикации №119071007080
Свидетельство о публикации №119071007080
Рецензии