Смеюсь

Я смеюсь,
Тиха ползая
По паутинке
Времени.
Я что-то понял
И смеюсь.
А раньше,
Мудрый,
Плакал.
А впереди –
Безумие.
Буду смеяться
Еще громче.
Скорее,
Будут смеяться мной,
А я стану
Паутинкой времени,
По которой
Тихо
Шагает
Осень.


Рецензии