Червона дружина

Шановнi пани, та панянки,
не знаю, маю чи дружину,
але фiнал різноманiтний драми,
скриває таємничу половину...

Вона не видасть справжню пристрасть,
вона не каже про кохання,
бо для щасливого прОрОка,
ще э насправдi болiсне завдання.

Я знаю що тобi кортить,
але вона сувора, люта,
у шльондру перетворить вмить,
в повiю, так для самогубства,
i кожен хлопець очi вiдведе,
як вiд багнюки, та вiд блудства...

Почуй мене!
Щоб одружитися дiстав той снiп...
У лани з'їздив з ярою пшеницей,
кiльце з соломи гарне я створив,
i яблуко зiрвав з подвiйной одиницей...

На тiй монетi - сучий син,
тобто хреститель володимир,
мiж запорожських козакiв,
багато маэмо ми - гривень...

Ось з рисаком була бiда,
шукав його Я як шалений блазень,
одначе пам'ятаючи Сiрка,
знайшлась пiдкова, та не зразу!

Наш легендарний кошовий,
колись йшов в бiй один беззбройний,
та я цю мольфу наложив,
щоб спокiй розумiння був,
вдоволеним, достатнiм, хлiбосольним...

Я не кидаю слiв на вiтер,
на грошi наче дурень не мiняю теж,
та навiдь сало на престолi,
мое знайдешь ти в рештi решт.

Традицiї для мене святi,
хай буде, як наказую - закон,
вiд чоловiка що чекае на весiлля,
та зараз вирушае в подорож на млин,
тобi моя кохана наречена,
я надсилаю свiй низенькiй,
коханням окриляючий уклiн...