Частенько згадую дитинство,
яскраве, світле та прекрасне.
Біжу босоніж по стежині,
аж свіркають заду п'яти.
Так солодко в повітрі пахне,
пряним ароматом м'яти.
Дивлюсь у небо синє-синє,
де-ін-де хмарка наче звір.
І квіти в саду запашнії,
до себе манять бджіл.
Під липою стою малим,
І подих ніби відбирає.
Червоним сяйвом неземним,
сонечко уже сідає.
Природа, чистая краса,
зливаюсь із нею в одне ціле.
Таке глибоке відчуття,
з небес дає мені надію.
Дитинство
© Copyright: Лысенко Евгений Дмитриевич, 2019
Свидетельство о публикации №119070707195
Свидетельство о публикации №119070707195
Рецензии
Джей, замечательное стихотворение, хотя и читала его местами с помощью Яндекс-переводчика! Детствой и впрямь - самамя светлая, чистая, искренняя и счастливая пора в жизни большинства из нас!!! ))
Галина Валяева Рогожина 04.08.2019 20:21 • Заявить о нарушении
Галина Валяева Рогожина 04.08.2019 20:21 • Заявить о нарушении
Спасибо большое за внимание, приятно что понравилось)..да, детство самая прекрасная пора)
Лысенко Евгений Дмитриевич 04.08.2019 21:24 Заявить о нарушении
Лысенко Евгений Дмитриевич 04.08.2019 21:24 Заявить о нарушении