Псалми Давидов, поетич. -богосл. переклад Пс31, 32

            Псалом 31

            Пісня навчальна

Блажен, кому Бог
відпустив гріхи!
І беззаконня — все покрито і катма,
й не ставить чоловікові в провину
гріх глухий,
і навіть в духові його — лукавств нема.
Коли мовчав я, кості постаріли
 
від повсякденних стогонів в роках,
бо день і ніч над мною все тяжіла,
тяжіла день і ніч Твоя рука,
о так, страшна рука Твоя!
І свіжість моя щезла, мов згоріла —
мов то відкрилась літня печія.
Та я відкрив Тобі свої гріхи
і беззаконня не сховав від Тебе,
сказав: «Відкрию Богу потрохи,
всі злочини» —
й Ти зняв провину перед Небом.
За те помолиться до Тебе
усяк, хто праведний,
во врем’я благотребне.
Й вод розлиття премногих не дістане
його. Ти — мій покров, Ти охоронний стан мій. —
І від скорбот, і від усіх обставлень
Ти радощами оточив ізбавлень.
«Це — врозумлю тебе, на шлях наставлю,
яким ітимеш серцем всюди,
і руку правди на тобі проя;влю —
і око Моє над тобою буде...
Не будь, як кінь, як те лоша безпечне
і необ’їзджене, яким щелепи
потрібно ще загнуздувать в уздечку
й вудила, — покорить собі й під себе».
Багато бід у нечестивого, а того,
хто покладається на Бога —
лиш того оточила  милість Божа!
Тож веселітеся у Господі
і тіштесь, праведні,
співайте з радістю
всі серцем гожі!


              Псалом 32

Радійте ви, праведні в Господі:
праведним личать лиш хвали щирі!
 
Співайте Йому пісню нову
і грайте гучніш,  хто на чім:
на гуслах, на десятиструнній псалтирі, —
бо праве Господнєє слово
і вірний Його кожен чин.
Господньої милости повна земля!
Правду й суд, правду й суд любить Він.
Словом Господа створено небо,
а подихом уст Його —
військо Його, небесам навздогін.
Він зібрав морські во;ди, як в міх,
і безодні поклав Він до сховів земних,
і бояться хай Бога всі землі самі, —
і мешканці вселенної — хай тремтять перед Ним.
Бо сказав Він — і сталось, звелів — і з’явилось усе.
Господь раду поганів зміта, робить їм навпаки,
нищить думку князів,
над ними високо свій задум несе.
Думки; серця Його — в рід і рід, і на вічні віки;!
Бо блаженний народ, що є Богом у нього Господь,
плем’я те, котре вибрав у спадок — й посів.
Споглядає Господь із небес, приглядається Він до синів,
до усіх, хто замешкує землю, — і бачить усіх:
Він створив серця всіх — і ввіходить в усі діла їх!
Не врятується цар сам множинною многістю військ,
сила велетня — сила велика — його ж не спасе,
сильний кінь — ненадійний в спасінні, як всі,
і великістю сил своїх не збереже, як і все.
Ось! — Око Господнє на тих, хто боїться Його,
хто надію на ласку Його й на любов поклада;,
що життя їхнє Він порятує — як Бог,
і в час голоду Він оживлятиме їх — і біда не біда!
Душа наша надію складає на Господа сил,
наша поміч Він, захист і щит у бою;
і радіє Ним серце. Ти — Бог наш єси,
бо на Ймення святеє Твоє всю надію ми клали свою!
Нехай ласка Твоя, о наш Господи, буде на нас,
як надію свою покладаєм на Тебе весь час!